Загальна тенденція скорочення темпів зростання економіки відбилася на великому бізнесі. У поточному році великі компанії сплатили до держбюджету менше податків, ніж торік. Як повідомили «Капіталу» в прес-службі Державної фіскальної служби (ГФС), в січні-липні 2014 великі платники податків забезпечили в казну 82 200 000 000 грн надходжень, що на 5,2 млрд грн, або на 6%, менше, ніж за аналогічний період минулого року. Питома вага великого бізнесу в загальній сумі збору податкових платежів до держбюджету становить 71%. Всього в країні зареєстровано 2121 великий платник. До них, згідно з чинним законодавством, відносяться компанії з річним доходом понад 500 млн грн або ж сумою сплачених за рік податків понад 12 млн грн.

   Під загальним впливом
   Скорочення надходжень від великого бізнесу збігається з скороченням доходів до держбюджету від сплати податків, яке намітилося з початку року. За словами глави ГФС Ігоря Білоуса, в січні-серпні цього року служба забезпечила до зведеного бюджету 270 500 000 000 грн, в тому числі до держбюджету - 212 200 000 000 грн. Ці показники залишилися на рівні минулого року.
   «До загального фонду держбюджету через ситуацію в східних регіонах Було недоотримано 4,4 млрд грн в порівнянні з аналогічним періодом минулого року», - заявив Ігор Білоус. Загальна сума надходжень до загального фонду держбюджету склала 198 900 000 000 грн, що на 3,1 млрд грн, або 1,5%, менше, ніж за вісім місяців минулого року.
   Основна причина подібної динаміки - падіння економіки, катастрофічне зниження практично всіх показників економічного розвитку в східних регіонах України і фактична зупинка там ділової активності. Згідно з інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ), в січні-липні падіння промвиробництва склало 5,8% через низький зовнішній попит і зовнішньоторговельних обмежень з боку Росії. За підсумками першого півріччя 2014-го збитки великих і середніх підприємств збільшилися майже на 30%, або 65500000000 грн, досягнувши 295 700 000 000 грн.
  

 

  На сході ситуація набагато гірша. Зокрема, в Донецькій області скорочення виробництва в будівництві склало в січні-липні 27,5%, Луганській - 29,3%. Падіння промисловості досягло 14,7% і 13% відповідно, а скорочення товарообігу в луганському регіоні зафіксовано на рівні 19,6%, Донецькій - 12,2%.
    До кінця року, за прогнозами МЕРТ, ситуація не покращиться. Скорочення обсягу ВВП планується на рівні 6%. Воно супроводжуватиметься падінням всіх основних видів економічної діяльності, у тому числі промисловості на 7%, будівництва - 13%, транспорту - близько 8%. Навіть в таких традиційних драйверах економічного зростання, як сільське господарство і торгівля, до кінця року очікується спад на 2% і 10,7% відповідно.
   Навколишнє середовище
   Згідно зі статистикою ГФС, схід України - не найпопулярніший регіон серед великих платників податків. Левова частка таких підприємств знаходиться в Києві і Київській області. Донецький і дніпропетровський регіони - на другому і третьому місцях. Найбільша їх кількість зосереджена в сферах оптової торгівлі та переробної промисловості. На запитання «Капіталу» про перелік підприємств, які перерахували до держбюджету найбільші суми податків, в ГФС не відповіли, чи пославшись на те, що Податковий кодекс залишає за платником податків «право на нерозголошення контролюючим органом відомостей про такого платника без його письмової згоди». Торік, відповідно до звітності ГФС, основними бюджетоутворюючими підприємствами були державні структури - НАК «Нафтогаз України», ВАТ «Укрнафта», ДК «Укргазвидобування», ЗАТ «УкрГаз-Енерго», ДП НАЕК «Енергоатом», ДП «Енергоринок».


   Цього року, за словами Ігоря Білоуса, проблеми зі сплатою податків є у всіх підприємств великого бізнесу. «Підприємства тютюнової та алкогольної галузі зменшили платежі до держбюджету у зв'язку з скороченням обсягів виробництва своєї продукції», - сказав він. За його словами, найбільш разючий недобір податків спостерігається по держкомпаніям. «Державні монополії, такі як той же НАК« Нафтогаз Україні »,« Укрзалізниця »,« Енергоатом », скоротили свої податкові відрахування до держбюджету. І ця тенденція спостерігається з початку року », - уточнює глава ГФС. В результаті весь державний сектор сьогодні перебуває у «червоній зоні» і похвалитися високим рівнем сплати податків ніхто не може.
    За словами керівника секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів Андрія Забловського, великих платників умовно можна розділити на три групи. «Перша - великі транснаціональні компанії, які незважаючи на погіршення операційної діяльності і загальної економічної ситуації продовжують платити податки. Друга - українські компанії, які почали зазнавати труднощів з падінням економіки і вирішили скоротити базу оподаткування за рахунок зменшення виробництва », - сказав експерт. Третя група - це компанії, які не дочекавшись прийняття законопроекту про податковий компроміс, зараз оскаржують свій борг перед податковою в судах. «Оскільки до кінця року очікується продовження економічного спаду, то за підсумками третього і четвертого кварталів просідання по збору податків буде більш глибоким, ніж за підсумками півріччя або семи місяців», - каже Забловський.



    Військовий збір
   Крім іншого, великий бізнес став одним з основних джерел надходжень від введеного з 3 серпня військового збору в розмірі 1,5% від доходів громадян. Згідно з офіційною статистикою, в серпні до держбюджету надійшло 289 800 000 грн цього податку. Найбільші суми надійшли від платників, які перебувають на обліку в Києві (52,2 млн грн), і від великих компаній (44,7 млн ​​грн), уточнили в прес-службі. До кінця року Мінфін планував зібрати 2,9 млрд грн військового збору. Поки в ГФС налаштовані оптимістично. За словами Ігоря Білоуса, з вересня середньомісячні надходження військового збору до бюджету очікуються в обсягах понад 500 млн грн.
    Втім, чи виправдаються очікування фіскалів, залежить від того, на що вони розраховують. «Є два можливі способи розрахунків - бухгалтерський і економічний. Бухгалтерський полягає в тому, що серпень був періодом відпусток - в липні були виплачені відпускні, а в серпні частково зарплати, і тому серпні може бути непоказовим », - пояснив віце-президент Американської торгової палати Тарас Качка. Економічний спосіб підрахунку стосується того, чи будуть збільшуватися доходи громадян. «Якщо компанії почнуть збільшувати зарплати хоча б виходячи з розрахунку на інфляцію, відповідно будуть збільшуватися і надходження від військового збору», - сказав експерт. Втім, в умовах економічного спаду і зростання збитків підприємств на цей фактор розраховувати поки не доводиться.

 


    Великий бізнес понесе основні втрати

Оксана Продан, перший заступник голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики (УДАР)
   Якщо раніше великий бізнес забезпечував більш 80% надходжень до бюджету, то зараз ми бачимо вже тільки 60%. Одна з причин в тому, що компанії змушені були переглянути свої плани у зв'язку зі зміною ринків споживання. Ще в січні більша частина українського експорту прямувала до Росії, яка вже тоді нетарифним регулюванням активно обмежувала імпорт товарів з України. Через втрату російського ринку вітчизняні компанії змушені були знижувати виробництво. Частина підприємств за останній час змогла замінити російський ринок внутрішнім або європейським. Але у зв'язку з подіями на сході України зупинили випуск продукції багато великих підприємств. Уже сьогодні Міністерство фінансів говорить про те, що бюджет може недоотримати через це до 18 млрд грн. Впевнена, більша частина цих втрат буде саме у великому бізнесі. Крім того, до цих пір існують схеми виведення доходів крупним бізнесом з-під оподаткування. І це не тільки офшори і приватні компанії. Тому можливості збільшувати платежі до бюджету є як у приватного бізнесу, так і у державних підприємств.