Мораторій на перевірки бізнесу, оголошений урядом до кінця року, затверджений з кількома «але». Прийнявши в липні зміни до держбюджету-2014, парламент підтримав в ньому норму, згідно з якою перевірка підприємства може проводитися тільки за розпорядженням Кабінету міністрів або за заявою самого суб'єкта господарювання. Виняток зробили для Державної фіскальної служби (ГФС), ревізійна діяльність якої безпосередньо пов'язана з наповненням бюджету. Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк говорив, що таким чином держава, з одного боку, знизить навантаження на підприємства, з іншого - заощадить бюджетні кошти на перевірках. Щорічно на контролюючі органи витрачається до 25 млрд грн на рік при затратах на проведення однієї перевірки близько 16 тис. Грн. Напередодні стало відомо які відомства зможуть запитувати дозволу у Кабміну для проведення перевірок. У списку, затвердженому постановою, значиться 61 держорган, серед яких всілякі інспекції і служби. Що цікаво, постанова також містить норму про те, що кабміновський дозвіл не вимагається, якщо перевірки санкціоновані судом або на вимогу посадових осіб у передбачених Кримінальним процесуальним кодексом (КПК) випадках. Про ці уточнених досі не було відомо.

   Дрібним шрифтом
   Постанова, що дозволяє судам легітимізувати перевірки, може нівелювати самий сенс мораторію, погоджуються деякі з опитаних експертів. Як зазначив Керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський, норму про суди є сенс вводити, якщо мова йде про перевірки підприємств, діяльність яких віднесена до високого ступеня ризику. З іншого боку, поява норми про суди ще не означає, що інспектори масово ринуться отримувати такі дозволи, каже генеральний директор Спілки малих, середніх і приватизованих підприємств України В'ячеслав Биковець. «Потрібні вичерпні підстави для того, щоб суд прийняв рішення про перевірку», - вважає експерт. На його думку, при нормальному функціонуванні судової системи Кабмін взагалі можна було б виключити з процесу узгодження перевірок.

     Кабмін залишив законодавчу лазівку для державних інспекцій - вони зможуть отримувати право на перевірки підприємств в судах
  

   У Державній службі з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва звернули увагу ще на кілька нюансів в постанові. Зокрема, наскільки вичерпним є запропонований перелік, яким чином слід проводити перевірки контролюючим органам місцевого рівня, наприклад, у сфері благоустрою населених пунктів, поховання або поводження з побутовими відходами. Як відзначають в прес-службі Держпідприємництва, врегулювати перевірки бізнесу стане можливим після прийняття закону, який визначить сфери контролю із закріпленням за кожною з них одного уповноваженого держоргану.

   Стояти до останнього
   Спроби обійти мораторій держоргани почали вживати відразу після його оголошення. Зокрема, Державна інспекція з питань захисту прав споживачів розмістила у себе на сайті проект розпорядження Кабміну, що дозволяє відомству проводити перевірки, не отримуючи при цьому дозволу. Цей випадок не унікальний. За інформацією «Капіталу», деякі міністри були змушені звертатися до керівництва інспекцій з роз'ясненнями, щоб ті не вимагали для себе привілеїв. Про цю проблему напередодні своєї відставки казав екс-міністр економічного розвитку і торгівлі Павло Шеремета. Бажання відомств зберегти вплив на підприємців можна пояснити. Адже позбувшись легального тиску на бізнес, ревізори ризикують залишитися без неврахованих заробітків. Як раніше повідомили в прес-службі віце-прем'єра Володимира Гройсмана, відповідального за реформу контролюючих органів, щорічно на хабарах «в тінь» виводять близько 100 млрд грн.
   Не виключено, що наступного року уряд збереже курс на мінімізацію спілкування підприємців з контролерами. Як заявив днями глава ГФС Ігор Білоус, анонсуючи податкову реформу, Кабмін розглядає можливість заборонити перевірки платників єдиного податку та суб'єктів господарювання з річним доходом до 20 млн грн. Їх перевірки будуть здійснюватися виключно за заявою підприємця, рішенням суду або відповідно до вимог КПК.